Рух по гірських дорогах і стежках


« Пересування по гірських схилах і осипах   |   Штормовий костюм Спальний мішок »



В РОКИ війни дуже часто доводилося пересуватися по різних гірських дорогах і стежках. Використовуючи для руху в горах дорогу або стежку, бійці витрачали значно менше зусиль і енергії на подолання підйомів і спусків, а отже, зберігали більше сил для подальших дій.

Гірські стежки переважно проходять по схилах, поросшим травою, дрібним чагарником, лісом, а іноді позбавленим всякій рослинності і покритим осипами (каменями і уламками скель). Швидкість руху по таких стежках визначається крутизною схилу (крутизною підйомів і спусків і їх частотою), наявністю на нім різних перешкод (каменів, глиб, снігу), а також станом погоди і порою року.

Гірські війська - Рух по гірських дорогах і стежках

При русі по гірських стежках потрібно дотримуватися максимальної обережності і прагнути не ступати на ненадійно лежачі камені. Чим крутіше за троп, тим меншою повинна бути швидкість руху (особливо при спуску). Якщо на рівній місцевості чоловік робить 120 кроків в хвилину, то в горах на крутих підйомах доводиться робити 60-80 кроків в хвилину, та зате потрібно йти, не порушуючи рівномірного дихання.
Дистанцію між бійцями слід встановлювати залежно від крутизни схилу: чим він крутіший, тим більшою повинна бути дистанція; в середньому вона коливається від 1 до 5 м.

Дощ, сніг і мороз часто сильно погіршують стан гірських стежок. У цих умовах слід рухатися ще обережніше, подвоюючи дистанцію і приймаючи заходи страховки і самостраховки.

Малодоступні проходи і стежки, що існують в горах, зазвичай бувають відомі тільки пастухам і мисливцям. Якщо нашим військам доведеться діяти на ворожій території те для розшуку цих стежок бійці повинні привертати вказаних осіб як провідники, дотримуючи певні правила пильності.


Tags: , , , , , , , ,

Гірські війська


Схожі записи



, 0.579 seconds, 1.495 Mb337